Що ми успадковуємо – і чи передається травма
Що таке старіння з погляду науки та чи можна виміряти свій «справжній» вік? Що справді працює на довголіття? І чому блакитні зони й інші віральні історії про нього варто читати з обережністю? Розмова з біологом, який досліджує старіння – Олександром Колядою.
Що важливіше: гени чи середовище? Сьогодні відповідь дуже проста – і те, й інше, питання лише у співвідношенні. Тут допомагають метафори. Генетика – це вода в крані, а кран – це середовище. Може бути класна вода, класна генетика, але кран середовища закритий: здібностям не дали реалізуватися, бо вони були непопулярні в те століття, де ти народився. А буває, що води мало, вона так собі, зате кран відкритий на повну – і вона реалізується як завгодно. Гени дають інструкцію, як побудований пристрій та як ним користуватися, а от як саме ним користуються – залежить від епохи й оточення.
Останніми роками стала популярною ідея, що травма «зашита в генах» і передається дітям та онукам. Найвідоміше дослідження, на яке тут посилаються – про нащадків в’язнів концтаборів та епігенетичні мітки на гені стресу, – Олександр називає «вітринним»: маленька вибірка, психіатричний журнал, і поки що зарано казати, що цей факт справді існує. Ознаки, яких ми набуваємо протягом життя, майже ніколи не передаються наступному поколінню.
«У людини стрес відбувається в мозку – то який механізм передачі цього нервування в яйцеклітини? Він може бути, я не кажу, що його немає, просто на сьогодні ми його не бачимо».
Це не означає, що середовище не лишає слідів. Одна з найцікавіших робіт про успадкування – дослідження Голландської голодної зими. Під час блокади Амстердама калорійність харчування впала з двох тисяч до восьмисот калорій. У дітей, які розвивалися в утробі в цей період, у ДНК знайшли мітки, характерні для обміну інсуліну. І вже після народження ці люди більше накопичували глюкозу й жир. В Україні подібне дослідження робив Олександр Вайсерман, який показав підвищений ризик діабету другого типу в тих, хто пережив Голодомор ще внутрішньоутробно. Але це рамки одного покоління: сам організм пережив голод, бувши в тілі матері, а не «успадкував» його через гени.
