Історична довідка села Новомиколаївка

З історії німецької колонізації Бессарабії

Перші німці з'явилися на наших землях 200 років тому. Вони виїхали з землі Вюбртемберг. У ті часи ця німецька земля була дуже бідною. Люди не знали, як нагодувати свою землю. Земля приносила половину від того, що було необхідно. До цього додалися наслідки тридцятилітньої війни, як політичного, так і релігійного характеру. У цей час прийшло запрошення від царя Олександра І. Для нових російських земель потрібні були робочі руки. За 300 років Туреччини нічого для розвитку Бессарабії не зробило. Олександр І вже мав досвід з німцями на Кавказі. До того, між імператорською родиною та вюртембертським королівством були добрі родинні зв'язки: вони одружилися. В ті часи відношення між Вюртембергом та Росією були добрі і тому німці переселились до нових земель Росії, імператор надав колоністам пільги: безкоштовні землі, 6 років без податків, звільнення від військової служби та свободу релігії. За весь час німецької колонізації було засновано 25 материнський колоній та більш сотні дочірніх. Там проживали 8 тисяч колоністів. Але все для німців - колоністів закінчилось в 1940 році.

Як працювали німці - колоністи

В травні 1911 році німці заснували нове поселення на півдні Бессарабії - Фрідріхсдорф, сучасну Новомиколаївку. Засновники нашого села дуже багато працювали. Вони прибули туди де нічого не було. Перше, що почали робити німці, це будівлі. Були збудовані половники. Ці домівки могли простояти 40-50 років. Потім німці-колоністи будували літні кухні та житлові будинки. Вони були теплі та сухі. Ці будівлі в 1940 році німці залишили в доброму стані. Багато жителів Новомиколаївки і сьогодні там мешкають. В колонії працювали багато та наполегливо. Робота починалася зі сходом сонця і закінчувалася його заходом. Неділя завжди була вихідним днем. Основна праця в колонії- сільська робота. Пшениця, овес, кукурудза та виноград були основними культурами які вирощували колоністи.

Фото без опису

В селі мешкало 132 колоніста. Це було молоде та маленьке поселення. Воно було першим в Ізмаїльському повіті. Фрідріхсдорф був гарним прикладом для інших населених пунктів. Німецькі колонії півдня Бессарабії мали непогану для того часу техніку: трактори (Фордсон), легкові автомобілі Форд, молотили. Майже кожна колонія мала устрій для спалювання падалі. Були також заводи, де розводили коней. Дуже був відомий на весь повіт млин в селі Миколаївка. Німці: Давид Нот, Якоб Неллер, Фрідріх Фослер, Вільгельм Вітт та Самуїл Шлапс привезли для нього сучасне обладнання. Один з млинів німців-колоністів працював і в Кілії.

Фото без опису

Побутове життя німців-колоністів. Домашня праця.

Як вже було сказано, німці були дуже працьовиті. Усю роботу на полі робили чоловіки. Жінки, якщо виходили у поле, допомагали чоловікам при заготівлі соломи. Жінки виконували тяжку домашню роботу. У німців вже давно так заведено: жінка повинна дивитися за дітьми, готувати їжу, слідкувати за порядком в оселі. Жінки пекли у печах хліб, заготівлею дріжджів жінки займались разом.

В музеї німців Бессарабії багато місця присвячено нелегкій праці жінок. Чого тільки можна тут побачити: одяг, килими, занавіски, рушники - все це зроблено руками німецьких жінок.

Багато часу жінки проводили на кухні. Для доброї роботи чоловіки повинні добре їсти. Та й ще батраків треба було годувати. Обов’язково за обідом давали склянку доброго сухого вина.

Фото без опису

Як відпочивали німці - колоністи

Німці дуже багато працювали. Для відпочинку вони мали неділю та ті дні, які припадали на свята. Уранці по неділі вони ходили до церкви. Не тільки одними молитвами жили колоністи у вільний час. Тоді ще не було не тільки телебачення, а навіть і електрики у деяких колоніях. Про усі новини світу та своєї історичної Батьківщини вони дізнавалися з газет, які приходили з Німеччини.

Фото без опису

Німецькі колоністи любили і розважатися. Весело гуляли на весіллях, куди запрошували багато гостей. На весіллях співали, танцювали, грали на різноманітних музичних інструментах. Влітку колоністи проводили вільний час на березі Чорного моря. В 1936 році деякі родини колоністів купили трохи землі на березі Чорного моря біля села Жебріяни. Вони мали намір побудувати там будинки відпочинку, але усі плани переплутав 1940 рік.

Фото без опису

Фото без опису

Фото без опису

Гроші, якими користувалися німці-колоністи

У різні часи на півдні Бессарабії ходили різні гроші. За час німецької колонізації в обігу були російські рублі та румунські леї. За гроші Росії можна було придбати різного роду товари та ними розплачуватися з батраками до 1918 року. Після цього Бессарабія стала часткою Румунії і до 1940 року в обігу були леї - грошова одиниця Румунії. Збереглися деякі ціни 1912 року, які були в Південній Бессарабії. Ось деякі з них: фунт хліба (400 грамів) - 4-5 копійок; фунт яловичини - 30 копійок; фунт телятини - 40-50 копійок; фунт свинини - 25 копійок; фунт цукру - 15 копійок; фунт борошна - 5 копійок; фунт крупи - 5 копійок; фунт масла вершкового - 50 копійок; яйця (100 шт)- біля 3 рублів; чоботи чоловічі - 5 рублів пара;

Багато це чи мало? Висновки можна зробити дуже легко. Чорноробочі за день заробляли від 90 копійок до 2 рубля 20 копійок. Жінки ж заробляли у середньому по 25 копійок за день. Щодо цін під час румунського володарювання, вони не відомі. Але за спогадами старих мешканців села, батракам жилося непогано.

Перехід до сучасної Новомиколаївки

Поселення, яке залишилося після  колоністів, назвали Новамиколаївкою. З 1940 по 1946 роки на території поселення організували нове сільськогосподарське підприємство та МТС і передвижна МТС, яка обслуговувала техніку і поля які знаходились в селах Приморське, Десантне, Мирне, Трудове. В селі була своя електростанція, яка залишилась в доброму стані від колоністів. Електроенергія подавалась на село та давала змогу працювати МТС.

Першим директором в МТС був Лобода (нажаль ім'я та по батькові невідомо), приміщення знаходилось де зараз знаходиться бібліотека, вулиця Леніна,37. Перші трактори в МТС: ХТЗ- Маті, У1,У2, важкий трактор ЧТЗ.

При МТС були організовані 3-х місячні курси трактористів, де готували своїх спеціалістів - трактористів.

Фото без опису

Першими спеціалістами в МТС були агрономи Сіней Ніна Михайлівна та Сіней Броніслав Іванович, які прибули за направленням з району.

Сільськогосподарським підприємством керував директор Волков (нажаль назву підприємства та ім'я по батькові директора нікому невідомо). Господарство займалось розведенням КРС, коней (конюшні залишилися від німців), птиці (птахоферма була розміщена по вулиці Леніна біля двоповерхового будинку, поли в приміщенні птахоферми були вимощені кахлевою плиткою).

На той час була проблема з водопостачанням, завдяки колоністам що побудували колодязі глибиною до 25 метрів, які вимощенні камнями для довгочасного використання, допомагали сількогосподарському підприємству вирішувати цю важливу проблему.

З 1950 року створено державне підприємство радгосп - завод «Дунайський». Спеціалізація радгоспу: зерно-овочі-плоди-виноград. Перші директори радгоспу-заводу «Дунайський» були: Яровий Петро Павлович (Герой Радянського союзу); Лиско (ім'я та по батькові невідомо).

З 1961 року по 1963 рік підприємство очолював директор Бурнусов Іван. Так як радгосп на великих плантаціях вирощував виноград промислових сортів виникла потреба в будівництві заводу по переробці винограду та виготовленню сировини для подальшої реалізації для виноробних великих заводів. Тому директор прийняв рішення в будівництві переробного малого заводу. Збудована ферма КРС на 50 голів, вівцеферма.

Головним виноробом був Зубовський (ім'я та по батькові невідомо).

З 1963 року по 1974 рік директором підприємства був Кожевніков Іван Петрович. Під час його керування радгосп отримав державну програму щодо створення переселенського будівництва. Розпочалось будівництво переселенських будівль по вулиці Виноградній та Садовій.

З 1974 року по 1976 рік підприємство очолював Усенко Дмитро Федорович. Під його керівництвом продовжувалось будівництво переселенських будівль по вулиці Політехніків, розпочалось будівництво восьмирічної школи. Також за його ініціативою була побудована прививочна майстерня, так як в господарстві були створені умови для розвитку виноградарства що давало змогу, вирощенню привою та підвою.

3 1976 року по 1980 рік директором підприємства був Артеменко Євгеній Федорович. Під його керівництвом важлива увага приділялась виноградарству. Площі виноградників реконструювались на більш врожайні сорти винограду, підготовлена документації щодо будівництва доріг.

Фото без опису

З1980 року по 1985 рік директор Бобровник Вячеслав Олександрович. Під його керівництвом розпочалось будівництво столової для харчування робітників, будівництво водопроводу по селу, будівництво дитячого садка на 120 місць. Розширено ферму НРС, молодняка телят, птиці, свиней.

З 1985 року по 1991 рік директор Рашков Георгій Іванович. Під його керівництвом на території села збудовано сільський одноповерховий клуб на 350 місць, дорога по вулиці Леніна, відкрито фізкабінет, зубний кабінет в ФАПі.

З 1991 року по 1996 рік директор Тельпіс Антон Федорович. Під його керівництвом збудовано Базу відпочинку на березі Чорного моря на 120 місць, пекарня, цех по переробці соняшника, дорога - під'їзд до цеха по переробці соняшника, дорога до ферми, заправочна станція, пекарня.

З 1996 року по 2000 рік директор Ткаченко Борис Михайлович. Під час його керування радгосп - завод «Дунайський» реорганізовано в відкрите акціонерне підприємство «Дунайський» скорочена назва ВАТ «Дунайський». Пройшла приватизація майна.

З 2000 року по 2003 рік директор Бодянов Іван Петрович. Під час його керування відкрите акціонерне товариство «Дунайський» реорганізовано в товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайський Агро» скорочена назва ТОВ « Дунайський Агро» та товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайський» - директор Байрактар Іван Дмитрович.

З 2004 по 2010 рік директор Сарапанюк Анатолій Федорович. Під час його керування підприємство розпочало нові посадки багаторічних насаджень: пальметний сад, виноградник. Збудована система капельного зрошування.

Фото без описуФото без опису

З 2010 року і на даний час директор Блідар Ген надій Сергійович, інвестор - Решетніков Валерій Васильович. Завдяки його ініціативі збудовано холодильна установка для зберігання плодів та винограду, церкву, проведено капітальний ремонт будівлі в якій знаходиться контора підприємства, закуплено нові меблі, вагова.

Фото без опису

Село Новомиколаївка дуже маленьке і красиве. Розташоване між селами Мирне, Десантне, Нерушай. Населення в селі складає 540 осіб із них 86 школярів, 25 вихованці дитячого садка.

Фото без опису

В нашому селі проживають люди різних національностей: росіяни, українці, білоруси, молдовани, болгари, гагаузи, грузини, вірмени, ненці, німці, цигани.

Фото без опису

Фото без опису

Соціальна сфера села

В 1960 році існувала початкова школа для 1-4 класів яка розташовувалась в трьох будівлях. В школі навчалось 63 учня. Перші вчителі початкових класів: Огурцова Ганна Іванівна, Зубкова Тетяна Яковлівна, Шевченко Надія Опанасівна.

В 1974 році відкрилась восьмирічна школа. В 1975 році — перший випуск 17 учнів.

Фото без опису

В 1976 році відкрита нова школа, яка розташовувалась в новій двоповерховій будівлі. Потужність школи 150 учнів. Директор школи Газізов Микола Садикович.

Фото без опису

Фото без опису

З 1976 року по 1979 рік директор школи Філатов Микола Олексійович.

З 1979 року по 1980 рік директор школи Лебедко Алла Михайлівна.

З 1980 року по 1985 рік директор школи Риба Григорій Пилипович.

3 1985 року по 1989 рік директор школи Бендерська Галина Дмитрівна.

3 1989 року по 1992 рік директор Дубінчук Іван Олександрович.

3 1992 року по 2002 рік директор Іорданова Рака Василівна.

З 2002 року по 2003 рік директор Бариляк Ігор Ярославович.

З 2003 року по 2005 рік директор Гоцак Феодосія Карпівна.

З 2005 року по 2006 рік директор Овчинников Борис Вікторович.

З 2006 року по 2013 рік директор Хивук (Іорданова) Раіса Василівна.

В 2011 році Новомиколаївська ЗОШ І-ІІ ступенів реорганізована в Новомиколаївсьний навчально-виховний заклад «ЗОШ і-іі ступенів - дитячий садок».

Фото без опису

Фото без опису

В НВК навчаються 86 учнів та 25 вихованців дитячого садна. Мова навчання - російська. Працюють 28 працівників, з них педагогів 16 осіб, освіта яких - вища.

Праця вчителів не проходить марно, учні школи посідають перші місця в спортивних змаганнях, районних предметних олімпіадах, одна з учениць Колпакчі Лілія стала переможцем у Всеукраїнському конкурсі з мови та літератури ім. Петра Яцика. Активну участь приймали у математичному конкурсі «Кенгуру», в фізичному конкурсі «Левеня», у конкурсі «Соняшник», «Медвежонок» тощо.

Фото без опису

На основі даних Кілійської філії державного архіву ФАП с.Новомиколаївка був заснований в 1948 році. Рішенням виконкому Кілійської ради депутатів №133 від 12.10.1948 року. Медичну допомогу в селі надає фельдшер - Лозова Людмила Геннадіївна, яка турбується за здоров'я жителів села, проводить профілактичну, лікувальну роботу, яка з відповідальністю відноситься до своїх обов'язків і вкладає душу в свою улюблену роботу. Радісно зустрічає молодих і літніх односельчан в дні огляду, молоді можуть бути спокійними, адже їх малята під надійним захистом.

Завдяки уважній турботі фельдшера в селі є люди, які осягнули 80- річний рубіж: Шевченко Надія Опанасівна, Павлов Максим Степанович, Бездєнєжних Ольга Семенівна.

Село пам'ятає таких працівників, які працювали здоровоохоронній галузі: Балковенко Світлана, Бодянова Євгенія Іванівна, Голікова Олена Яківна.

Фото без опису

Відділ зв'язку

У 1968 році відділення зв'язку не було. Бомбер Валентина Миколаївна працевлаштувалася в с.Новомиколаївка поштаркою, а періодичні видання, виписані жителями села привозила з Десантненського відділення зв'язку.

В 1970 році відкрилося відділення зв'язку в селі. Начальником відділення призначена Кожевнікова Надія Сергіївна.

В 1976 році начальником відділення зв'язку була Чебан Валентина Іванівна, а поштаркою Дєткова Варвара.

В 1981 році начальник відділення зв'язку - Бомбер Валентина Миколаївна, поштарка - Дєткова Варвара.

В 1989 році начальник відділення зв'язку- Кошельник Тамара, поштарка - Кулєва Лариса.

В 1994 році начальний відділення зв'язку Кулєва Лариса, поштарка - Бомбер Оксана.

31995 року начальник відділення зв'язку - Руссєва Оксана Семенівна.

В дощ, заметіль, холод, вітер несе вона періодичні видання, пенсії, товари першої необхідності по селу.

Клуб

В 1960 році завідуючим сільського клубу був Нопша Ми колай.

З 1964 року завідуючим сільського клубу став Моросилов Володимир Володимирович.

Фото без опису

Новий будинок культури збудовано в 1985 році. Директором призначено Самойленко Сергія, після смерті чоловіка - Самуйленко Ніна Михайлівна.

З 2011 року директором будинку культури став Дубський Микола Миколайович, він член художнього колективу «Рута».

Фото без опису

Бібліотека

Засіб масової передачі інформації і пізнання мудрості і краси. Роль бібліотек - донесення книг і періодичних видань читачам. Перші спогади про сільську бібліотеку не можна вважати достовірними, так як ніяких документів не збереглося, а дані старожилів - недостовірні. Мабуть на той час на базі підприємства була створена пересувна бібліотека.

На початку 60-х років, було виділено приміщення під сільський клуб в якому розмістилася бібліотека. Хто був першим бібліотекарем дізнатись не вдалось.

З 1969 року по 1971 рік сільську бібліотеку очолила Іорданова Лідія Семенівна. З її слів бібліотечний фонд того часу був не дуже багатий і займав лише чотири стелажі з книгами для дорослих і дітей, але було дуже багато періодичних видань.

З 1971року по 1972 рік бібліотекарем працювала Балай Надія Андріївна. Вона згадує що в той час робота бібліотекаря включала в себе не тільки видачу книг, а й різного виду агітації.

31972 року по 1980 рік бібліотекарем працювала Кулик Ганна Іванівна.

З 1980 року сільську бібліотеку перевели з клубу в окреме приміщення. В цей період бібліотекарем працювала Марченко Ганна Іванівна. А при новому приміщенні було набагато краще в порівняні з клубом. В цей час радгосп-завод «Дунайський» отримав статус переселенського господарства і в результаті село стало заселятися молоддю. Фонд бібліотеки збільшився в кількості і покращився. В бібліотеці того часу працював читальний зал, значно збільшилась кількість періодики.

З 1981 по 1982 рік бібліотекарем працювала Рашкова Тетяна Павлівна.

З 1983 по 1986 рік бібліотекарем працювала Колісніченко Олена Іванівна. В цей час бібліотеку перевели в теперішнє приміщення, в минулому дитячий садок.

З 1986 року бібліотеку прийняла Климентій Алла Павлівна. Книжний фонд складав 8000 книг і обслуговувалось 500 читачів. За цей час 1 раз проводився капітальний ремонт. Були закуплені нові столи, стільці, стелажі.

Фото без опису

Фото без опису

В приміщенні бібліотеки завжди проводилися масові заходи для читачів всіх вікових категорій: вечори, вогники, бесіди, зустрічі за круглим столом з спеціалістами сільського господарства, дільничним. Сільська бібліотека приймала активну участь в культурному житті села.

Так в 2001 році бібліотекарем було організовано свято з дня нагоди 90 річниці з дня народження села.

В період з 1988 по 1995 роки активними читачами бібліотеки були спеціалісти сількогосподарського господарства Рашков Георгій Іванович, Тельпіс Антон Федорович. Завдяки їхній допомозі при бібліотеці було організовано ансамбль художньої самодіяльності. Всі вечори, вогники проводились за участю ансамблю. Підсумки закінчувались призами та солодкими столами.

За активну участь в культурному житті села дирекція та профспілковий комітет нагородили путівкою до Болгарії.

Фото без опису

В даний час бібліотека знаходиться в тому ж приміщенні, в центрі села по вулиці Леніна, 37. Тут по-домашньому затишно, проводяться диспути, конкурси, бесіди, брейн-ринги. Цим і живе бібліотека. Приходять сюди ті, кому дорога книга, а кращими читачами бібліотеки є: Жамбей Євдокія Василівна, Дорога Світлана Вікторівна, Моргун Іван Іванович, Моргун Ірина, Єфімова Тетяна Дмитрівна, Моросилова Лариса Василівна, Степанова Клавдія Петрівна тощо. Щорічно бібліотеку відвідують 550 читачів.

В бібліотеці створено краєзнавчий клуб «Юний краєзнавець», який крім пошукової роботи щодо історії села взяв напрямок патріотичного виховання - турбота про ветеранів ВВВ.

Так серед тих хто не шкодував сил, життя, громив фашистів були наші земляки: Масленіков П.І., Кравченко І., Зубков, Шпаченко П.Є., Гуров Д.І., Додон Л.В., Гаврилюк Є.Л., Колєснік С.В., Прищак А.В., Сорока М.В., Павлов С.М.

Фото без опису

Почесна і вічна слава тим, хто в роки війни захищав Батьківщину від ворога. Пам'ять про війну, про жертви війни набатом стукає в наших серцях, нагадує не забувати подвиг народу, бережно охороняти мир, завойований ціною людського життя.

Фото без опису

У 2003 році  мешканцями міста Фільдріштат (ФРГ), до якого переїхали у далекому 1940 році німецькі колоністи, тут встановлено пам'ятник. На ньому викарбувані слова на память про заснування села у 1911 році, та про трагичні події осені 1940 року, коли німецькі колоністи були насильно вивезені до Німеччини.

Тепер кожного року теплого весняного дня 22 травня школярі приносять квіти до пам'ятника засновникам Фрідріхсдорфа (Новомиколаївки).

Фото без опису

Історія Свято-Троїцького храму

11 липня 2006 року в приміщенні відділення зв'язку було виділено одну кімнату для богослужіння. Ієрей Дмитрій, настоятель Свято-Михайлівського храму с.Мирного проводив тут богослужіння 2-3 рази на місяць, а в 2012 році відділення зв'язку переведено до іншого приміщення, а ця будівля була перебудована в одне приміщення храму. Відкриття храму проведено в грудні 2012 року.

Фото без опису

 

Протести почалися 21 листопада 2013 року, як реакція на рішення Кабінету Міністрів України про призупинення процесу підготування до підписання угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, і значно поширилися після силового розгону демонстрації у Києві вночі 30 листопада. Під час протестів відбувалися мітинги, демонстрації та студентські страйки.

Ми вдячні воїнам-землякам за мужність, відвагу, вірність військовому обов'язку проявлені під час захисту незалежності та територіальної цілісності нашої держави. Вони були першими, хто вирушив захищати цілісність України. Під час виконання бойових завдань у зоні проведення антитерористичної операції загинув наш земляк односельчанин Руслан Гірнеу.

Фото без опису

Фото без опису

А ще троє наших патріотів захищали та захищають Україну в Луганській області. Це - Шпаченко Анатолій Миколайович, Стратієнко Анатолій Вікторович та Мерзлікін Сергій Пилипович, який і зараз знаходиться в АТО.

Фото без опису

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій

Зареєструватись можна буде лише після того, як громада підключить на сайт систему електронної ідентифікації. Наразі очікуємо підключення до ID.gov.ua. Вибачте за тимчасові незручності

Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь