В ІМ'Я СВОБОДИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
У Кілійському районі 24 серпня відзначили дві знаменні дати: Свято Незалежності України та 75-у річницю визволення району від фашистсько-румунських загарбників. Всі заходи пройшли під девізом Всеукраїнської естафети пам'яті «Слава визволителям України», в якій беруть участь багато ветеранські організації. На мітингах, які були організовані у обелісків на місцях боїв, лейтмотив був один: пам'ять жива, поки ми живі! Кілійська районна ветеранська організація, очолювана Веніаміном Хлебниковим, на власні кошти також видала альманах Всеукраїнської естафети пам'яті, присвятивши його цієї історичної події.
Поки ми живі!
Мітинг біля пам'ятника Воїну-визволителю в селі Приморському об'єднав багатьох людей, які з'їхалися сюди з усіх сіл, Кілії, Вилкове, щоб вшанувати полеглих за свободу і незалежність України. У заході брав участь ветеран-фронтовик, кулеметник з Кілії Дощенко Дмитро Леонтійович, який воював в Угорщині, Австрії та Німеччини. Директор Кілійського краєзнавчого музею Віктор Ченуша зробив висновок, що не було більше тоді в Бессарабії такого жорстокого бою, як на Жебріянівській косі. За його словами, важливу роль у звільненні нашого Придунайського краю, міст Вилкове, Кілія зіграли 384-й окремий Миколаївський батальйон морської піхоти, Дунайська флотилія.
«ПОЛУНДРА»!
... Десантникам пощастило. Противник зняв мінні загородження для проходу своїх відступаючих частин з-під Аккермана до Жебріянівській бухті. Під прикриттям вогню кораблів моряки-десантники кинулися до першої лінії оборони німців і румунів, почавши її зачищати. Ворог відкрив вогонь, притиснувши десантників до землі. В цей час з Жебріяни густі ланцюга румунів і німців під прикриттям вогню пішли в атаку. Кількісна перевага ворога була багаторазова. Десантники почали відступати до моря, хоча це їм було не властиво. Бачачи стан справ на полі бою, моряки бронекатерів відкрили вогонь по противнику, і десантники з криком: «Полундра!» Кинулися на фашистів. Ворог здригнувся. Ворожі точки замовкали одна за одною. Десантники зайняли першу лінію оборони, розкидаючи загородження і їжаки. До 6 години вони зайняли три лінії оборони. Противник кинув окопи і почав відступати до Жебріянам. У селі були взяті в полон понад 400 фашистів, інші відступали на Вилкове. Вуличні бої тривали до 7.30 ранку. Потім на підставу Кундукской коси стали виходити відступаючі частини з-під Аккермана, Золокар, Татарбунарів, які намагалися прорватися до Дунаю, в надії переправитися в Румунію
Героїчна Жебріянівській бухта
... Бойова група старшого лейтенанта Михайлівського відбивала численні атаки відступаючого противника. На вузькій смузі противник не міг розгорнутися в атаку. Тут особливо відзначилися командир відділення автоматників Кирило Бочкович, Іван Абрамов, яким посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Герой Радянського Союзу Іван Дементьєв, який отримав тяжке поранення, помер у госпіталі міста Одеси. За цей бій старший лейтенант Михайлівський був нагороджений орденом Червоного Прапора. Командиру 384-го ОНБМП майору Котанову за успішну Жебріянівській операцію присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Хвилиною мовчання вшанували всіх, полеглих тут, на території нинішнього дитячого табору «Супутник», в братській могилі, де покояться загиблі моряки-десантники, і поклали квіти.
... Успіх десанту в Жебріянівській бухті сприяв прориву катерів Дунайської флотилії в Кілійське гирло Дунаю та захопленню Вилкове. Висаджений десант котановців в вилківським порту і успішне просування десантників з боку Жебріяни викликали паніку серед німців і румунів. Незважаючи на опір окремих груп ворога, до вечора 24 серпня 1944 року місто було звільнене. В ході бою було знищено понад 300 солдатів і офіцерів, взято в полон понад 2000 чоловік, захоплені великі трофеї.
... У ніч на 25 серпня 5 бронекатерів попрямували в Кілію. У 5 годин 45 хвилин десантники висадилися нижче елеватора і порту. Противник відкрив сильний мінометний і кулеметний вогонь, змусивши десантників залягти. Катерники відкрили вогонь зі своїх гармат і кулеметів, змусивши його відходити до центру міста. Незабаром противник припинив опір. Його втрати склали більше 500 чоловік, в полон потрапили понад 2000 солдатів і офіцерів. У другій половині дня 25 серпня гарнізон противника, що знаходиться в Старій Кілії, прийнявши ультиматум командувача Дунайської флотилії Горшкова, склав зброю. Його особовий склад, чисельністю 1000 осіб, здався в полон.
В результаті цих операцій не тільки був забезпечений прорив кораблів на важливу водну комунікацію супротивника - річку Дунай. Сприяння військам 3-го Українського фронту сприяло завершенню Ясско- Кишинівської операції, в результаті якої були звільнені Молдова, Придунав'ї і виведена з фашистського блоку Румунія.
Райцентр сьогодні
Оновлена Кілія зустріла делегацію з Вилкове недільного ранку 25 серпня. Тут, біля пам'ятника морякам-визволителям в центрі міста, відбувся мітинг, присвячений героїчним подіям. Серед нечисленних ветеранів-фронтовиків, наприклад, я зустріла Баришева Рудольфа Петровича. В день Незалежності він відзначив своє 90-річчя. Воювати йому довелося на Балтійському морі, на мінному тральщику, юнгою. У 1945 році 16-річний хлопчина, юнга, на бойовому кораблі - навіть важко уявити собі таке. На його піджаку - ґрунтовний нагородний медальний ряд. «В основному, ювілейні, - каже ветеран, - але найдорожча з них -« За Перемогу над Німеччиною у 1941-1945 роках ». Я зустрів її в Німеччині, - зробив він небагатослівний висновок.
... Стомлено на гранітному постаменті застиг в Приморському Воїн-визволитель. У його гордому і в той же час сумному вигляді відчуваються скорботу і мужність. Він уособлює героїзм полеглих морських десантників-піхотинців, які воювали за свободу і незалежність нашої рідної України.
Тетяна Силакова
