|
Держпраці на своєму сайті опублікувала новину про зміну штрафів за порушення законодавства з праці та роз’яснила, як ці зміни будуть застосовуватися нею на практиці. Проаналізуємо їх на прикладах.
«Старі» штрафи скасувати і переглянути не вийде!
У зв’язку зі зазначеними змінами, Держпраці починає своє роз’яснення зі згадки про ст. 58 Конституції, за якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
І тут роботодавці мали б зрадіти. Але Держпраці заявляє, що для суб’єктів господарювання ця норма не працює! І ось чому.
Під час розгляду справ про накладення штрафних санкцій відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП необхідно враховувати прийняте Конституційним Судом рішення у справі № 1-7/99 від 09.02.1999 р. за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції.
Відповідно до вказаного рішення: «У Конституції України стаття 58 міститься у розділі II «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина», в якому закріплені конституційні права, свободи і обов’язки насамперед людини і громадянина та їх гарантії. Про це свідчить як назва цього розділу, так і системний аналіз змісту його статей та частини другої статті 3 Конституції України».
Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення ч. 1 ст. 58 Конституції про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи, стосується лише людини і громадянина (фізичної особи) і не поширюється на юридичних осіб.
Відповідно до ст. 51 ЦКУ до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає зі суті відносин.
Тобто скористатися новими розмірами штрафів та порядком їх застосування «заднім числом» зможуть спробувати хіба роботодавці — звичайні фізособи. Якщо вони потрапляли під перевірки від Держпраці.
Більшість роботодавців, яких перевіряє Держпраці, — це юрособи та ФОП. І для них зворотної дії закон не матиме. Тобто зменшити вже застосовані до них штрафи у зв’язку зі змінами до ст. 265 КЗпП, які запрацювали з 2 лютого 2020 року, не вийде.
А як щодо тих порушень, до яких штрафи ще не застосували?
Нові штрафи за «старі» порушення: як це буде?
Держпраці роз’яснює, шо притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю має здійснюватися відповідно до редакції ч. 2 ст. 265 КЗпП, яка діяла на день виявлення порушення (підписання акта інспекційного відвідування).
Приклад 1. У вас інспекційне відвідування від Держпраці почалось з 27.01.2020 р. (до початку дії змін). Але акт був підписаний вами 03.02.2020 р. (вже коли зміни діяли). Отже, Держпраці має використовувати вже оновлені розміри штрафів та порядок їх застосування.
Приклад 2. У вас інспекційне відвідування від Держпраці почалось з 05.02.2020 р. (вже коли зміни діяли). При цьому виявлено порушення, якого ви припустилися у 2019 році. Незважаючи на те, що порушення «старе», тобто вчинене до змін, Держпраці має використовувати вже оновлені розміри штрафів та порядок їх застосування.
Увага! «Єдинникам» пощастило найбільше
З таблиці, наведеної вище, видно, що два штрафи — за неоформлених працівників/зарплату «в конвертах» та за недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам та строковикам — до роботодавців-«єдинників» І–ІІІ групи застосовуватиметься попередження.
Проте Держпраці у роз’ясненні заявляє: до затвердження в установленому порядку форми попередження фінансові санкції, передбачені абз. 2 та 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП, не застосовуються! Чи то до всіх роботодавців (навряд чи), чи то лише до «єдинників» (що схоже на правду) — Держпраці не уточнює.
А як щодо адміністративних штрафів?
Штрафи за ст. 265 КЗпП є фінансовими санкціями, які накладаються постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку.
А штрафи за ст. 41 КУпАП є адміністративною відповідальністю і накладаються згідно з рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення. При цьому певні штрафи за цією статтею стосуються лише ФОП, а решта — і посадових осіб, які працюють в юросіб.
Таким чином, навіть якщо до затвердження в установленому порядку форми попередження фінансові санкції, передбачені абз. 2 та 6 ч. 2 ст. 265 КЗпП, не застосовуються, це не виключає обов’язку інспектора праці направляти протокол про адміністративне правопорушення на розгляд до суду!
Щоправда, для порушень, передбачених ст. 265 КЗпП, строку давності, на думку Держпраці, немає (листи від 29.12.2017 р. № 12291/4/4.1-ДП17 і від 22.02.2018 р. № 1356/4/4.3-ДП-18). А от для адмінштрафів за ст. 41 КУпАП строк давності встановлений ст. 38 КУпАП. Згідно з нею, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення.
На жаль, КУпАП не містить визначення, що вважати за триваюче правопорушення. Проте, як зазначено в листі Мін’юсту від 02.08.13 р. № 6802-0-4-13/11, у теорії адміністративного права триваючими вважаються правопорушення, які розпочавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно — шляхом невиконання того або іншого обов’язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов’язок, або виконує його неповністю чи неналежно.
Податківці також заявляють, що триваючі правопорушення припиняються, якщо факт цих правопорушень виявлено компетентним органом під час проведення перевірок.
З цього можна зробити висновок, що якщо це порушення виявив сам роботодавець і виправив його до перевірки, то адмінштраф йому за нього не загрожуватиме, незважаючи на час, протягом якого це порушення відбулося.
|
