«Як не стати жертвою насилля»

Дата: 01.12.2021 08:47
Кількість переглядів: 1826

Фото без опису

«Як не стати жертвою  насилля».

Знаєте скільки коштує людина? Ось скільки коштуєте ви самі, ваші діти? За підрахунками одного вченого, - не більше 5 доларів. Він склав вартість металів у тій кількості, що знаходяться у нашому організмі, вартість води, якої є найбільше у нашому тілі, додав незначну кількість дорогоцінних сумішок, підсумував, і ось вийшло, що ми з вами фактично нічого не варті.

Таке повідомлення хоч-кого обурить. Але  саме у такому відношенні до життя інших і криється причина насильства.

Люди не цінують життя одне одного. Декому навіть подобається бути жорстоким, і він вважає це розвагою. Подібно до злочинців, деякі, на перший погляд звичайні люди, насолоджуються стражданнями інших. Крім того, мільйони із задоволенням дивляться фільми, насичені сценами  брутальності і жорстокості.

Насильство одна з найгостріших проблем нашого часу. Жорстокість відносно близьких, слабших, беззахисних стала майже повсюдним явищем. У середовищі нерідко зустрічаються форми насильницької поведінки, що можна характеризувати, як озлобленість," забіякуватість;, жорстокість.

Все це – відкритий вираз агресивної поведінки. Така поведінка завжди є небезпечною для інших.

Всесвітня організація охорони здоров'я твердить, що Україна посідає 5 місце в Європі за рівнем агресивності серед молоді.

Росія, Албанія, Казахстан, Білорусь та Україна. Так виглядає статистика рівня насильства.

Кожної хвилини у країні, місті, районі стаються неприємні, часто трагічні події. Дуже часто від них страждають більш непідготовлені до життя, довірливі, наївні, недосвідчені або дуже самовпевнені діти.

Останнім часом на території України збільшилась кількість майнових злочинів потерпілими від неповнолітніх. В більшості випадків предметом злочинних посягань є мобільні телефони.

Ви йдете по пустинній темній вулиці і помітили, що за Вами довго йде незнайомець? Різко поверніться у зворотній бік та спробуйте роздивитися людину – це може значно послабити її агресивні дії та дозволить Вам в подальшому впізнати цю особу. Зробіть все можливе, щоб пропустити його вперед. Якщо не вийшло, вдайте, що у Вас під тим ліхтарем призначена зустріч з хлопцем, братом тощо. І доведіть це до свідомості підозрілої Вам особи. Наприклад: голосно покличте брата: «Максиме, ще довго тебе чекати?», або покличте собаку: «Мухтар, до мене!». Якщо переслідувач не повірить Вам, то все одно це дозволить виграти час.

  • Якщо на Вас напали на вулиці, створюйте якомого більше шуму: кричіть, вдарте помашині, що стоїть поряд, щоб спрацювала сигналізація.
  • Коли Вам удалося вислизнути від нападаючого, відразу відбігайте, принаймні, метрів на 10 і зберігайте дистанцію. Злочинець вважатиме за краще відмовитися від переслідування, ніж ризикувати бути спійманим.

Вам здалося, що Вас переслідує машина?

  • Оберніться і йдіть в протилежному напрямку. В такому випадку, щоб прослідувати за Вами, водію доведеться розвернутися. В цей час Ви зможете вийти з поля зору переслідувача.
  • Щоб перешкодити злочинцю затягти Вас в машину, хапайтеся за будь-який предмет, який опинився поблизу: дерево, лава, велосипед – все, що перешкодить йому зрушити Вас з місця або не пройде через дверці машини, і голосно кличте на допомогу. Люди звернуть на це увагу і зателефонують до міліції.

Захист при нападі в закритому просторі (під’їзді, ліфті)

  • Правила для дітей: ніколи не сідайте в ліфт з незнайомими. Близько 50 % випадків нападів на неповнолітніх відбувається в під’їздах і, особливо, в ліфтах.
  • При нападі у ліфті негайно натисніть на кнопку «виклик диспетчера». Диспетчер визначить місце знаходження ліфту та доповість про випадок у поліцію.
  • Якщо при вході в під’їзд Ви почули постріли або підозрілий шум – негайно вийдіть на вулицю.
  • Якщо Ви збираєтеся зайти в під’їзд і бачите підозрілу особу, яка хоче зайти за Вами слідом, - не заходьте в під’їзд, пройдіть мимо до найближчого освітленого більш-менш безпечного місця. Зателефонуйте додому або сусідам, щоб Вас зустріли біля під’їзду або біля квартири. Якщо можливості зустріти Вас немає, телефонуйте до поліції.
  • Якщо на Вас напали в під’їзді, ніколи не намагайтеся забігти в ліфт. Злочинець чекатиме Вас перед виходом з ліфту.
  • При нападі в під’їзді біжіть вгору по сходах і дзвоніть у всі двері підряд. Хто небудь з Ваших сусідів може опинитися вдома і виглянути за двері або хоча б запитати «Хто там?», на що Ви можете крикнути «Я Ваш сусід, на мене напали, викличте поліцію». Злочинцю не потрібні свідки, тому ймовірно Він залишить свої наміри.
  • Психологи також говорять, що для залучення уваги сусідів навіть краще кричати «Пожежа!». На такий крик вибігають всі.

Захист при нападі на квартиру

  • При нападі на квартиру, насамперед прагніть привернути увагу сусідів. Викиньте стілець у вікно, вибіжіть на балкон  з криками: «Вбивають!» або «Пожежа!».
  • Подумайте прямо зараз – чи є у вашій квартирі місце, де Ви можете сховатися в разі нападу. Це може бути ванна кімната, туалет, комора, якщо ці приміщення обладнані міцними дверима.
  • Опинившись в укритті, стукайте в стіну (якщо воно має спільну стіну з сусідами), кричіть, намагайтеся всіма можливими способами привернути увагу сусідів.

Якщо вже такий випадок стався, тобто у Вас відібрали мобільний телефон або інші цінні речі необхідно :

  • негайно звернутися до поліції! Зателефонувати за номером 102. Зателефонувати можливо будь з якого таксофону на вулиці (дзвінок в поліцію безкоштовний), або попрохати перехожих зателефонувати з мобільного телефону (дзвінок також безкоштовний). Добігти до найближчого магазину чи іншого приміщення де можливо є телефон та зателефонувати в поліцію.
  • обов’язково спробувати запам’ятати особу злочинця, його вигляд, як зовнішній так і одяг, можливо особливі прикмети (татуювання, шрами, особливості мови), де саме стався злочин, о котрій годині та у якому напрямку зник злочинець?
  • в розмові по телефону з поліцією необхідно спокійно повідомити свої повні анкетні дані (прізвище, ім’я та по батькові, адресу проживання), коли, де, та при яких обставинах стався злочин, інформацію про злочинця, номер свого мобільного телефону та модель, колір, особливі прикмети телефону.
  • також необхідно повідомити батьків, або якщо ви знаходитеся у школі то класного керівника, або директора про ситуацію яка сталася.
  • звернутися разом з батьками з письмовою заявою до найближчого райвідділу поліції. Бажано при собі мати документи на викрадений мобільний телефон.

Звертаємо увагу на необхідність термінового повідомлення працівників поліції про скоєний злочин! Так як в кожному населеному пункті постійно чергують пересувні наряди поліції, які можуть терміново виїхати до місця скоєння злочину. Вірогідність затримання злочинця по «гарячих слідах» набагато вища, ніж через деякий час.

Право на необхідну оборону від злочинних посягань є не тільки гарантією можливості захисту для самого громадянина, а й важливим інструментом кримінально-правової політики держави, відповідно до якої протидія злочинцям - не виключна прерогатива державних органів, а й у відповідних випадках може здійснюватися будь-якою особою

Виходячи iз рiвностi всiх людей перед законом норма про необхiдну оборону повинна дiяти для всiх громадян однаково, незалежно вiд того, чи це їх моральний чи службовий обов’язок.

Тому, правом на необхiдну оборону в рiвнiй мiрi володiють як громадяни, так працiвники полiцiї, iншi службовi особи.

З одного боку, придбання з метою захисту звукової зброї (газової, пневматичної зброї, стартових пiстолетiв, електрошокових пристроїв) дозволяється державою, а з іншого застосування зброї для самозахисту не передбачено законодавством, отже, є незаконним i особи, якi їх використали для захисту, за певних обставин, з потерпiлих можуть перетворитися у пiдозрюваних у вчиненнi злочину.

Необхiдною обороною визнаються дiї вчиненi з метою захисту охоронюваних законом прав та iнтересiв особи, яка захищається, або iншої особи, а також суспiльних iнтересiв та iнтересiв держави вiд суспiльного небезпечного посягання шляхом заподiяння тому, хто посягає, шкоди, необхiдно i достатньо в данiй обстановцi для негайного вiдвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхiдно оборони. дiяння, вчинене в станi необхiдно оборони i пов’язане iз заподiянням шкоди посягаючому, зовнiшньо дуже схоже на злочинне.

Необхiдна оборона - дiяння активне, яке виражається у вiдбиттi посягання. Дiяння у кримiнальному правi - це вольова усвiдомлена поведiнка особи, безпосередньо спрямована на спричинення певних негативних наслiдкiв. Заподiяння шкоди особi, що активно посягає на важливi суспiльнi вiдносини шляхом бездiяльностi неможливо. Необхiдна оборона i бездiяльнiсть виключають одне одного, оскiльки необхiдна оборона можлива лише в формi активних дiй.

Тому необхiдна оборона неможлива проти суспiльно небезпечних посягань, якi вчиняються шляхом пасивно поведiнки. Часто в юридичнiй лiтературi замiсть термiну "посягання" вживають термiн "напад", оскiльки бiльшiсть злочинних посягань виражаються у формi нападу. Проте стан необхiдно оборони виникас i тодi, коли дiї не носять характер нападу. Це - крадiжки, таємний замах на життя, ненасильницький грабiж.

Право на захист вiд суспiльно небезпечних посягань виникас лише в тих випадках, коли це загрожус негайним i невiдворотним заподiянням шкоди, навiть при зверненнi до вiдповiдних органiв. до таких посягань можна вiднести вбивство, хулiганство, заподiяння тiлесних ушкоджень.

При перевищенні меж необхідної оборони шкода заподіюється посягаючому i вона не є самоціллю для того, хто захищається. Ця шкода заподіюється вимушено, а тому такi дiї не можуть бути бажанням того, хто захищається, тому умисел в таких злочинах с лише непрямим

Як розпізнати, що є насиллям, а що ні? Це запитання не безпідставне. Мені потрібно було поговорити з одним хлопцем, який ображав інших, при цьому дуже жорстоко себе поводив. Так ось, виявилось, що він навіть не усвідомлював, що інші сприймають його поведінку, як таку, що принижує їхню гідність, що їм дуже від цього погано. І він розповів, що у дитинстві його дуже принижував батько, часто бив його і матір. В результаті, він сам перейняв таку поведінку по відношенню до однолітків.

Знаєте, яким правилом він керувався? «Ти не мужик, якщо не можеш довести цього іншим. А довести це можна тільки силою, щоб тебе боялися.»

Тож чи не закладаємо ми самі у підсвідомість власних дітей, що тільки завдяки насильству і жорстокості можна вижити у цьому світі? «Виживає сильніший!» Потрібно гризтись, кусатись, рвати на шматки, не з’їси сам, з’їдять тебе. Знайомі твердження?

І ось з таким розумінням випускаються у світ наші діти. Одні зі зломленою психікою, що так і не довели, що вони сильніші, «що вони – мужики», а інші, як переможці, яким усе дозволено,  які звикли мучити оточуючих, отримуючи насолоду від страждань інших.

Як нам жити у такому світі? Коли доводиться вести з дітьми профілактичну бесіду з цього питання, я зупиняюсь на деяких важливих істинах.

1. По-перше, розповідаю про «закон бумеранга», це такий же самий закон, як і закон земного тяжіння, знаєш про нього, чи не знаєш, а він діє.

Так ось, багатьом відомо, що все що ми робимо по відношенню до інших, повертається до нас самих. Якщо робимо добро, у нашому житті теж буде багато доброго. Але якщо робимо зло, то це зло повернеться  не тільки до нас самих, але скажеться й на наших дітях. Ось чому в давнину так боялися прокляття, боялися вчинити зло. Цілі роди, представниками яких було скоєне злочин, через деякий час повністю вимирали (приблизно у третьому - четвертому поколінні починалося виродження).

2. Також ми обговорюємо такі вислови, як «кров притягує до себе кров», «насильство породжує насильство».

Цікаво, що б ви самі відповіли, на цю народну мудрість. Діти просто над цим ніколи не замислювались, а коли починали таке обговорення, то вони погоджувались, що «якщо відповідати злом на зло, проблема не вирішиться, а, навпаки, зла стане ще більше».

3. Діти дізнаються, що жертва може сама стати насильником, поводячись з іншими так само, як поводились із нею. Найжорстокішими злочинцями частіше стають саме ті, над ким знущалися. І найперше, з ким зводяться рахунки, це з тими хто довів їх до такого стану.

4.  Приходиться також пояснювати, що насильством є не тільки бійка та вбивство. Звичайні у дитячому середовищі штовхани, прозвиська, глузування, все, що порушує права іншого, принижує його гідність – вже є таким насильством, яке може завдавати нестерпного болю.

Наприкінці хочу зупинитися ще наодному виді насильства.

– Це насилля над емоціями дітей — постійне критикування і принижування дитини, її розумових здібностей та особистої гідності. Таке словесне насилля може зруйнувати дух дитини.

Тож шановні батьки! Усвідомте: насилля  починається в серці й розумі; спосіб дій визначається способом мислення. Перегляньте спосіб життя вашої родини. Встановіть сувору батьківську заборону на перегляд насильницьких сцен у фільмах та комп'ютерних іграх. А щоб ця заборона була сприйнята дітьми з розумінням, то може почнемо з самих себе? І ще, не підштовхуйте дітей вирішувати свої проблеми за принципом «з вовками жити, по вовчому вити». Ви ж не хочете самі жити серед вовків, якими можуть стати власні діти по відношенню до вас?

Якщо ж ми навчимося по-справжньому любити дітей та мудро виявляти турботу про їхнє майбутнє, то й діти віддячать нам любов'ю та турботою.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь