Інвалідність
Інвалідність — це соціальне явище, а не медична проблема людини.
Раніше інвалідність розглядали в контексті благодійництва, медичної проблеми чи взагалі особистої проблеми окремої людини. Ще пів століття тому людину з інвалідністю могли сприймати як вічного пацієнта лікарень, що не може дати собі ради й залежить від допомоги інших. Тому часто людей або жаліли, або надмірно героїзували.
Проте відтоді, як організації людей з інвалідністю почали масово з’являтися в усьому світі й голосно заявляти про свої права, озвучувати, що люди з інвалідністю є частиною суспільства, поняття інвалідності еволюціонувало.
Нині інвалідність — це результат взаємодії між людьми, які мають порушення здоров’я, і тими бар’єрами у суспільстві, що заважають їм брати активну участь у житті суспільства. Власне, саме бар’єри — стереотипи й судження, інституційні бар’єри, пов’язані з законами та політикою, економічні бар’єри тощо — це те, що виключає людей з інвалідністю із суспільного життя та ставить їх у становище, що принижує їхню гідність.
