Соціальний захист та реалізація прав людей з обмеженими можливостями за державним пріоритетом через створення робочих місць

Дата: 15.05.2024 12:05
Кількість переглядів: 44

Фото без опису

 

Фото без опису

 

  Конституцією України закріплено право на працю кожної людини, яка має будь-яку групу інвалідності.   

               За статтею 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 № 875-XII (далі – Закон № 875) інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.

            За нормами Закону № 875 держава гарантує особам з інвалідністю рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для інвалідів потрібні умови, як і дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з їх індивідуальними здібностями та інтересами. Тому статтею 172 Кодексу законів про працю України визначено обов’язок роботодавців надавати особам з інвалідністю роботу.

           Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18 жовтня 2022 року № 2682-IX, який набрав чинності з 06.11.2022 року, змінено заходи, які роботодавці (юридичні та фізичні особи) зобов’язані здійснювати для працевлаштування осіб з інвалідністю.

            Нововведення зазнали статті 18 й 19 Закону № 875. Так, суб’єкту господарювання, де використовується наймана праця, не потрібно реєструватися у відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та подавати до нього Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за відповідною формою.

             Однак, за вимогою статті 18 наведеного Закону роботодавці ще зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця; створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації й забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством; надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю (звіти № 3-ПН), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

           Незмінним залишається норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, передбачений статтею 19 Закону № 875, а саме: якщо у роботодавця кількість працівників складає від 8 до 25 осіб – одне робоче місце, якщо працюючих більше 25 у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

            Крім того, частиною 1 ст. 18 Закону № 875 зазначено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

           Статтею 19 наведеного Закону (у редакції Закону України від 29.06.2023р. № 3191-ІХ), також передбачено, що Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими ПФУ за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію, зокрема, про працевлаштованих осіб з інвалідністю; Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, та які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, й надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв’язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік.

            Тобто суб’єктами інформаційного обміну є Пенсійний фонд України та Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (постанова ПФУ «Про затвердження порядку та форми надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 10.03.2023 № 14-2, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за № 457/39513 (із змінами)).

           За статтею 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

           Цією ж статтею також визначено, що такі санкції розраховуються та сплачуються підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

           Тобто, розмір штрафу залежить від загальної кількості працівників та від кількості працевлаштованих осіб з інвалідністю.

            Відповідно до частин першої та другої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

            Інформація від ПФУ щодо ознак порушення законодавства про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є підставою для проведення перевірок Держпраці у відповідному порядку та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.

          Останнім часом багато роботодавців, як юридичних осіб, так і фізичних, звертаються з питанням щодо отримання ними для розгляду Претензій від обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю для сплати нарахованої адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

             З цього приводу слід зазначити, що на сьогодні всі розрахунки такої санкції здійснюються виключно на підставі даних звітності з ЄСВ (розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску), поданої роботодавцем до територіального органу ДПІ за основним місцем обліку. 

             Тому, у разі отримання наведеної Претензії, під час її розгляду, необхідно перевірити інформацію, внесену у звітність з ЄСВ, за необхідністю зробити коригування щодо перебування за основним місцем роботи у трудових відносинах із підприємством або приватним підприємцем  особи з інвалідністю.

             Оскільки норматив із працевлаштування осіб з інвалідністю розраховується на підставі даних про середньооблікову кількість штатних працівників, яка ґрунтується на обліковій кількості,              необхідно звернути увагу на те, що відповідно до п. 2.5.7 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286, працівників, які перебувають у відпустках без збереження заробітної плати, включають до облікової кількості штатних працівників. 

              Роботодавці, які відповідно до укладених договорів здійснюють централізоване обслуговування інших суб’єктів господарювання з питань нарахування й виплати заробітної плати, і, як слідство, за своїм кодом ЄДР подають відповідний звіт з ЄСВ на всіх працівників (платників податків – фізичних осіб), не несуть відповідальність за невиконання вище зазначеного нормативу, так як саме суб’єкти господарювання, які наділені правом прийому на роботу та звільнення, зобов’язані створювати робочі місця для осіб з інвалідністю та укладати трудові договори із такими особами.

               На законодавчому рівні головна задача для роботодавців створити робоче місце для особи з інвалідністю. Працевлаштування в даному випадку можливо провести самостійно шляхом подання відповідних оголошень до різних інформаційних джерел, або скористатись допомогою державної служби зайнятості.

               У разі наявності обґрунтованої  інформації необхідно повідомити відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю із наданням підтверджуючих документів.

               В іншому випадку має бути своєчасна сплачена адміністративно-господарська санкція, аби уникнути нарахування пені, передбаченої статтею 20 Закону № 875.

               Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 й  20  зазначеного Закону, вирішуються Фондом у судовому порядку. 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь