Захист існування національних меншин, гарантія прав і свобод.
Географічне положення у центрі Європи й особливості бурхливого історичного минулого зумовили формування етнічно неоднорідного складу сучасного населення України
В Україні живе понад 130 національних меншин — носіїв 79 мов.
Етнодемографічний потенціал сучасної України становить 18 найчисельніших етнічних груп (українці, росіяни, євреї, білоруси, молдавани, кримські татари, болгари, угорці, вірмени, греки, татари, цигани, грузини, німці, гагаузи).
До найбільших національних меншин в Україні належать росіяни, білоруси, молдовани, кримські татари, болгари, угорці, поляки, євреї, вірмени, греки.
До національних меншин належать групи громадян України, які не є українцями за національністю, виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою.
Захист існування національних меншин відбувається в рамках відповідних територій держав-учасників Конвенції. Прийнявши цю Конвенцію, Рада Європи офіційно визнала права національних меншин складовою прав людини.
Закон України "Про національні меншини (спільноти) України" (Відомості Верховної Ради України, 2023, № 1, ст. 1) визначає національні меншини (спільноти) як невід'ємну частину українського суспільства та гарантує їм ряд прав і свобод, спрямованих на збереження їхньої самобутності та інтеграцію в українське суспільство на засадах рівності.
Основні положення закону включають:
-
Визначення термінів: Закон чітко визначає терміни "національна меншина (спільнота) України", "асиміляція", "дискримінація" тощо.
-
Гарантії прав і свобод: Закон гарантує особам, які належать до національних меншин (спільнот), усі права і свободи людини та громадянина, передбачені Конституцією та законами України, на рівних засадах з іншими громадянами.
-
Право на самоідентифікацію: Кожна людина має право вільно визначати свою належність до національної меншини (спільноти) без будь-якого примусу.
-
Захист від асиміляції: Держава зобов'язується утримуватися від політики та практики асиміляції національних меншин (спільнот) проти їхньої волі та вживати заходів для їхнього захисту від будь-яких дій, спрямованих на таку асиміляцію.
-
Право на збереження та розвиток мови, культури, традицій і звичаїв: Це включає право на використання рідної мови в приватному і публічному житті, створення та діяльність культурних центрів, отримання освіти рідною мовою, проведення культурних заходів тощо.
-
Право на участь у суспільно-політичному житті: Закон гарантує право осіб, які належать до національних меншин (спільнот), брати участь у формуванні та здійсненні державної політики, у виборах, діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.
-
Державна підтримка: Закон передбачає державну підтримку мов, культур, традицій та звичаїв національних меншин (спільнот), зокрема тих, що перебувають під загрозою зникнення. Також гарантується забезпечення підручниками учнів, які навчаються мовами національних меншин (спільнот).
-
Використання мов національних меншин (спільнот): У населених пунктах, де проживають національні меншини (спільноти), допускається використання їхніх мов у рекламі, на публічних заходах, під час надання допомоги тощо.
-
Заборона дискримінації: Закон забороняє будь-яку дискримінацію за ознакою належності до національної меншини (спільноти).
Закон "Про національні меншини (спільноти) України" спрямований на забезпечення всебічного розвитку національних меншин (спільнот), їхньої інтеграції в українське суспільство та зміцнення міжнаціональної злагоди в Україні.
