Бути в ресурсі – обов’язок кожного з нас.
Ти маєш бути в ресурсі, бо сьогодні ти відповідальний за багатьох інших людей пору
Безбар'єрність – це не про пандус. Це те, як я думаю і ставлюся до себе, до навколишніх, як я вибудовую стосунки, чи готовий я сприймати, що всі люди – різні, чи можу я дати собі раду, коли все валиться на мене.
Це зміни, які, на жаль, не буде видно одразу. Мені здається, що ми зможемо оцінити це належним чином згодом. Ми в програмі «Ти як?» вирішили фокусуватися на створенні системи.
Вочевидь, простіше було б зробити гарячу лінію. Ти розумієш, що ти навчив психологів, маєш їх якусь певну кількість, і щодня в тебе є результат, він вимірюваний. У тебе є історії, є про що комунікувати. І це теж величезна робота, але тут можна мати якісь умовно швидкі результати.
Однак, якщо подумати, а що далі з людиною? Куди її перенаправлять? Як підтримає родина? Що з нею буде в громаді? Яким має бути маршрут людини, яка потребує допомоги? Де вона контактує із системою? Що в цій системі має відбуватися чи змінитися? Так ми зрозуміли, що йдемо в складний процес формування системи сервісів і послуг у новій сфері – сфері ментального здоров'я.
