Чому це має спрацювати
Від самого початку ініціативу підтримала Всесвітня організація охорони здоров'я. Вони стали великим експертним партнером, який підтвердив, що те, що ми робимо, є доказовим. Звісно, зараз багато чого ми в Україні проживаємо першими у світі, досвід українських фахівців точно доповнить скарбницю світового досвіду.
ВИВЧЕННЯ ПИТАННЯ. Зараз дуже важливим є науковий складник. Ми вже можемо спиратися на експертизу українських фахівців. Першочергово це Інститут психічного здоров'я Українського католицького університету, який очолює Олег Романчук. І нещодавно створили Інститут психічного здоров'я в університеті імені Богомольця. Його очолює Олег Чабан.
Перед ними зараз багато завдань для Всеукраїнської програми ментального здоров'я. Величезний блок робіт стосується зміни навчальних програм із підготовки фахівців усіх галузей. АДЖЕ КОМПОНЕНТА МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я МАЄ БУТИ ІНТЕГРОВАНА В ПРОГРАМИ ДЛЯ ВСІХ: НЕ ЛИШЕ ЛІКАРІВ ЧИ ПЕДАГОГІВ, А Й ФІЛОСОФІВ, ІНЖЕНЕРІВ, АРХІТЕКТОРІВ. Поки людина стикається із системою, ми маємо дати їй актуальні знання: від психоедукації до спеціалізованих навичок.
МІНІСТЕРСТВА. У кожному міністерстві є заступник, відповідальний за ментальне здоров'я. У кожній обласній військовій адміністрації є працівник, визначений відповідальним за ментальне здоров'я.
У кожній області також є регіональний координатор Всеукраїнської програми ментального здоров'я. Завдання цього регіонального координатора – нанести на мапу всі послуги: у секторі соціального захисту, освіті, охороні здоров’я, неурядових організаціях, створили реєстр фахівців, які пройшли різні види навчань. Тобто зрозуміти, які послуги та вимоги до цих послуг є на місцях.
Ми провели велике анкетування й маємо вибірку в 114 тисяч респондентів. Опитали як надавачів послуг, так і користувачів. ОДНИМ ІЗ КЛЮЧОВИХ ІНСАЙТІВ СТАЛО ТЕ, ЩО НАДАВАЧІ ПОСЛУГ – СОЦІАЛЬНИЙ ПРАЦІВНИК, ЛІКАР, УЧИТЕЛЬ, ШКІЛЬНИЙ ПСИХОЛОГ – ПЕРЕБУВАЮТЬ У ТИХ САМИХ УМОВАХ, ЩО Й ТІ, ХТО ПРИХОДИТЬ ДО НИХ ЗА ПОСЛУГАМИ. Тобто також ховаються від обстрілів і втрачають близьких.
У спеціалістів критично зросло навантаження, бо багато людей поїхало, а роботи менше не стало. Ще й змінилася специфіка: десь прифронтові населені пункти, десь деокуповані, десь велика кількість внутрішньо переміщених осіб.
Однак опитування свідчать про кореляцію між тим, що надавачі послуг, які проходили додаткове навчання, суб’єктивно відчувають більшу впевненість у наданні послуги з ментального здоров'я. Це означає, що інвестувати треба в навчання.
