ПРОФІЛАКТИКА САМОУШКОДЖЕНЬ СЕРЕД ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ!
ПРОФІЛАКТИКА САМОУШКОДЖЕНЬ СЕРЕД ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ!
Суїцид (від лат. вбивати себе) – навмисне самоушкодження зі смертельним фіналом. Замах людини на власне життя кваліфікують як самогубство за умови, що вона усвідомлює значення своїх дій і керує ними. У всіх інших випадках здійснення людиною дій, які завдають шкоди її психічному чи фізичному здоров’ю, кваліфікується як аутоагресивна поведінка або нещасний випадок.
Однією з найскладніших тем у сфері психічного здоров’я є самогубства, особливо коли йдеться про ризик дитячих суїцидів.
Самоушкодження не є способом привернення уваги — це, найчастіше, невдалий спосіб впоратися з важкими емоціями, такими як:
- сильний стрес;
- почуття провини чи сорому;
- булінг;
- відчуття самотності;
- сімейні конфлікти;
- депресія або тривога;
- надмірні вимоги чи тиск.
НА ЩО ПОТРІБНО ЗВЕРНУТИ УВАГУ БАТЬКАМ?!
Поведінкові ознаки суїцидальної загрози:
· раптові зміни у поведінці й настрої, особливо ті, що віддаляють від близьких людей;
· схильність до необачних і безрозсудних вчинків; · надмірне споживання алкоголю чи таблеток;
· раптове впорядкування своїх справ, приготування до смерті;
· нехтування зовнішнім виглядом;
· постійне прослуховування сумної музики та пісень;
· самоізоляція від родини та знайомих;
· зміна добового ритму (активність вночі та сон удень);
· збільшення або втрата апетиту;
· млявість та апатія;
· неможливість сконцентруватися та приймати рішення;
· уникнення звичайної соціальної активності, замкненість, самотність;
· почуття провини, низька самооцінка;
· різка зміна звичок, втрата інтересу до захоплень, хоббі, спорту, навчання; · невизначені плани на майбутнє;
· агресія, прагнення того, щоб інші залишили в спокої, роздратування;
· спроби втекти з дому;
· тривалий і яскраво виражений песимізм у відношенні до майбутнього;
· самоушкодження (порізи на руках).
Словесні ознаки суїцидальної поведінки:
· прощання, розмови або жарти щодо бажання померти;
· повідомлення про конкретний план суїциду;
· повільна, маловиразна мова;
· вияв безпорадності і залежності;
· розпач, плач та самозвинувачення;
· безпосередні заяви «Було б краще вмерти» або «Я не хочу більше жити»; та висловлювання: «Вам не доведеться більше про мене турбуватися» або «Мені все набридло», aбо «Вони пошкодують, коли я піду».
Емоційні прояви суїцидальних тенденцій:
· подвійність емоцій і почуттів;
· безпорадність, безнадійність;
· переживання горя;
· ознаки депресії;
· почуття провини або відчуття невдачі, поразки;
· надмірні побоювання або страхи;
· почуття власної малозначущості;
· неуважність або розгубленість.
Виділяють десять основних мотивів суїцидальної поведінки серед молоді: 1. Переживання образи, самотності, відчуженості, побоювання бути незрозумілим;
2. Реальна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі;
3. Переживання, пов'язані зі смертю одного з батьків, розлученням батьків; 4. Почуття провини, сорому, образи, незадоволеність собою;
5. Страх перед ганьбою, приниженням, глузуванням;
6. Страх перед покаранням;
7. Любовні невдачі, вагітність;
8. Почуття помсти, погроз, шантажу;
9. Бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття; 10.Наслідування приятелів, героїв книг, кінофільмів («ефект Вертера»).
Рекомендації для батьків, у дітей яких є суїцидальні прояви або відчай:
1. Залишайтеся самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти;
2. Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом. Це дозволить встановити довірливі, чесні стосунки. Тоді вона зможе розповісти вам про свої проблеми та труднощі;
3. Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире занепокоєння, турбота про дитину;
4. Говоріть з дитиною на рівних, не варто діяти, як вчитель або експерт, розв’язувати кризу прямолінійно, це може відштовхнути дитину;
5. Зосередьте увагу на почуттях дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй розповісти про свої проблеми;
6. Не думайте, що вам слід говорити відразу, коли виникає пауза в розмові, використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині; 7. Виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмову з нею на допит, ставте прості, щирі запитання («що трапилося?», «розкажи мені», «давай поговоримо про це»);
8. Спрямовуйте розмову в бік душевного болю, а не від нього, адже ваш син або донька саме вам, а не чужим людям, може повідомити про інтимні, особистісні проблеми;
9. Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима своєї дитини, ставайте на її бік, а не бік інших людей, які можуть завдати їй болю;
10.Дайте можливість вашій дитині знайти свої власні відповіді, навіть тоді, коли вважаєте, що краще знаєте вихід із кризової ситуації;
11.Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує.
12.Обійміть дитину. Для гарного самопочуття необхідно обійматися 8 разів на день;
13.Сприймайте дитину як самостійну дорослу особистість з її індивідуальним світоглядом, цінностями, переконаннями, бажаннями та вимогами;
14.Покажіть, що дитина вам небайдужа, дайте відчути, що вона бажана; 15.Якщо ви не знаєте, що говорити, не кажіть нічого, просто будьте поруч. 16.Якщо ви відчуваєте, що дитина відхиляє вашу допомогу, то слід пам’ятати, що вона водночас і прагне, і не хоче її; тому для досягнення позитивного результату необхідні м’якість і наполегливість, терпіння й максимальний прояв співчуття і любові тощо.
17.Якщо бачите, що контакт не налагоджується — потрібно обов’язково звернутися до фахівців (практичного психолога, соціального педагога, психотерапевта, психіатра).
18.У разі небезпечної ситуації — негайно звертайтеся по допомогу:
📞103 — екстрена медична допомога;
📞7333 — національна професійна гаряча лінія для запобігання самогубствам та підтримки психічного здоров'я, яка працює цілодобово;
📞116 111 (або 0 800 500 225) Національна дитяча «гаряча лінія» — анонімно, безкоштовно;
📞0-800-100-102 — психологічна допомога від Національної психологічної асоціації в кризових ситуаціях;
📞 (04843)3-12-84 — служба у справах дітей Вилківської міської ради, адреса: м. Вилкове, вул. Моряків-десантників, 18 (І поверх).
ПОРАДИ БАТЬКАМ НА КОЖЕН ДЕНЬ:
🔹Будьте уважними до своєї дитини, цікавтесь її життям.
🔹Показуйте дитині, що ви її любите (частіше обіймайте).
🔹Підтримуйте в складних ситуаціях.
🔹Умійте вислухати свою дитину.
🔹Будьте тактовні.
🔹Не залишайте дитину наодинці з проблемою.
🔹Не порівнюйте вашу дитину з іншими.
🔹Разом шукайте конструктивні підходи до вирішення проблем. Не читайте нотації.
🔹Не ігноруйте дитину.
🔹Не говоріть «Хіба це проблема», «Ти живеш краще за інших», тощо.
🔹Не смійтеся над проблемами дитини.
🔹Дайте дитині можливість зрозуміти, що ВОНА НЕ ОДНА!
ПАМ’ЯТАЙТЕ!
•Самоушкодження — це сигнал про біль, а не спосіб маніпуляції.
•Дитина потребує уваги, підтримки і стабільності, а не критики.
БЕРЕЖІТЬ СВОЇХ ДІТЕЙ!
Служба у справах дітей
Вилківської міської ради
